Названо фіналістів Open Data Challenge, що позмагаються за 2,5 млн гривень

Названо фіналістів Open Data Challenge, що позмагаються за 2,5 млн гривень

20 фіналістів національного конкурсу стартапів на основі відкритих даних Open Data Challenge пройдуть 4-місячну «інкубацію» та позмагаються за призовий фонд у 2,5 млн гривень.

Під час «інтенсивного вікенду» 12-13 травня, що є півфіналом конкурсу Open Data Challenge, 30 команд працювали з наставниками над розробкою та вдосконаленням своїх ідей проектів і представили їх експертному журі, яке обрало 20 найкращих проектів для участі у фіналі. Відбір відбувався за 5-ма критеріями: використання відкритих даних, інноваційність, антикорупційний і соціальний вплив, перспективи розвитку, сильна та натхненна команда.

Саме ці команди протягом наступних 4-х місяців пройдуть інкубаційну програму від 1991 Open Data Incubator на базі 1991 Civic Tech Center, де працюватимуть над розробкою готового продукту та бізнес-плану разом з менторами та експертами, а також зможуть протестувати власні продукти та сервіси. Переможці конкурсу, що розділять призовий фонд у розмірі 2,5 млн гривень, будуть оголошені 13 вересня під час проведення Open Data Forum.

До фінального етапу потрапили наступні стартапи:

  • Get-to-tender — система пошуку релевантних тендерів в ProZorro для бізнесу
  • Prozorro.Sale — сервіс, що містить реєстр комунальної власності та дозволяє знайти об’єкт і подати заявку на придбання/оренду
  • Detox Ukraine — інтерактивна мапа промислових об’єктів, які шкодять навколишньому середовищу через викиди токсичних речовин
  • PestSafeUA — каталог зареєстрованих в Україні хімічних препаратів та добрив
  • Регуляторна мапа України — веб-сервіс, що дозволяє органу державного регуляторного нагляду отримувати інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування
  • MyCity — веб-сервіс, що дозволяє жителям Хмельницька отримувати інформаційні та адміністративні послуги в особистому кабінеті мешканця
  • Дороги України — автоматизована карта якості доріг України, з функціями навігації та корисної статистики для автомобілістів
  • Papir АМКУ — сервіс розпізнавання та аналізу рішень АМКУ, опублікованих в системі ProZorro, що полегшує процес оскарження торгів
  • Геоінформаційна система «Open Environment» — веб-сервіс відкритих екологічних даних на картографічній основі
  • CityClime — платформа, що показує реальні дані щодо викидів СО2 в повітря
  • Громадський моніторинг інфраструктури — інтерактивна мапа об’єктів ремонту та будівництва з можливістю контролю якості і системою оцінки ризиків
  • Публічний портал «Прозора інфраструктура» — веб-портал для моніторингу інфраструктурних проектів на всіх етапах життєвого циклу
  • Відкритий Реєстр Публічних Діячів (ПЕПів) — відкритий онлайн-реєстр з підтвердженою інформацією про публічних діячів, фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з ними, про їхні статки, доброчесність та ділову репутацію
  • Playseek — мобільний додаток, де можна створювати та брати участь у спортивних подіях
  • NORA — аналітична система для визначення неочевидних взаємозв’язків учасників будівельного ринку
  • AttyBot — чат-бот для підвищення правосвідомості та надання правової допомоги громадянам
  • @LvivCityHelper — чат-бот для пошуку даних про органи місцевого самоврядування, структурні підрозділи, а також підпорядковані установи (комунальні підприємства, заклади освіти, охорони здоров’я, культури тощо)
  • Закони Просто — чат-бот, що відповідає на будь-які запитання з юриспруденції
  • Єдиний енергооблік — сервіс, що забезпечує моніторинг та аналітику споживання енергоресурсів бюджетними установами
  • Monitor.Estate — веб-сервіс, що здійснює пошук, збір і аналіз юридичної інформації щодо об’єкта нерухомості для визначення ризиків при купівлі (оренді).

«Інтенсивний вікенд цього року показав кілька позитивних трендів. Не тільки зросла кількість учасників, але й зріс їхній загальний рівень, а отже посилилася конкуренція. Багато із запропонованих проектів передбачають агрегацію одразу кількох наборів даних та використання чат-ботів. Проекти стають складнішими й більш професійними. Загалом же можна сказати, що стартап-спільнота в Україні усвідомлює економічний потенціал відкритих даних і ті майже безмежні можливості, які вони відкривають для створення ефективних, прибуткових бізнесів, і надзвичайно швидко вчиться ці можливості використовувати», — прокоментував керівник проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» Петро Матіяшек.

«Вражає кількість і якість ІТ-проектів на основі відкритих даних, поданих на конкурс цього року — скільки в них корисних ідей з великим бізнесовим і соціальним потенціалом. Ми ще раз переконались, що кількість і якість ідей прямо пропорційні збільшенню наборів відкритих державних даних. Лише три місяці тому набрали чинності зміни до Постанови КМУ №835, що вдвічі збільшили перелік обов’язкових до оприлюднення наборів даних, а сьогодні ми вже бачимо проекти, розроблені на основі цих нових наборів. Агентство і надалі планує спільно з партнерами розвивати сферу відкритих даних, оскільки це не лише покращення державної прозорості, підзвітності і участі громадськості, але і стимулювання технологічних інновацій та економічне зростання нашої держави», висловився директор генерального департаменту цифрової трансформації Державного агентства з питань електронного урядування Дмитро Маковський.

«Цього року ми отримали 190 заявок від команд з усієї країни, а це на 20 проектів більше, ніж минулого року. Призовий фонд збільшився з 1,5 млн гривень до 2,5 млн гривень. Все більше молодих підприємців і технічних спеціалістів в Україні звертаються до теми відкритих даних, а держава та міжнародні партнери активно підтримують ці ініціативи. І хоча у нас попереду ще багато роботи, такі темпи і рівень довіри надихають і дають впевненість, що у українських open data стартапів велике майбутнє», — зазначив співзасновник 1991 Open Data Incubator, голова правління громадської організації SocialBoost Денис Гурський.

Загалом 2018 року на конкурс було подано 190 заявок з 27 міст України. Більшість проектів стосувались сфер legaltech, агропромисловості, закупівель, екології, інфраструктури та digital health. 48% учасників конкурсу представили ідеї, 32% мали готовий прототип, 12% знаходились на етапі тестування ринку, а решта 8% мали уже перші продажі.

Open Data Challenge — це міжнародний формат конкурсу для проектів на основі відкритих даних. В Україні конкурс проходить уже вдруге та організований проектом USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування України та у партнерстві з Фондом Східна Європа та 1991 Open Data Incubator.

Про організаторів та партнерів

«Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» / TAPAS — проект технічної допомоги, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та урядом Великої Британії через UK aid, спільно з українським урядом, місцевою владою та громадянами працює над удосконаленням системи публічних закупівель, електронних послуг та доступу до відкритих даних для зменшення корупції. Проект виконується Фондом Євразія у партнерстві з органами державної влади України та у співпраці з українськими та міжнародними організаціями.

Державне агентство з питань електронного урядування України — орган виконавчої влади, який займається впровадженням електронного управління та електронного уряду.

Фонд Східна Європа — благодійна неприбуткова українська організація, що розпочала роботу в 2008 році. Місія — сприяти соціальному та економічному розвитку України, мобілізуючи ресурси, зміцнюючи громади та підтримуючи партнерство громад, влади та бізнесу. В рамках Open Data Challenge Фонд Східна Європа є партнером у компоненті відкритих даних та електронних сервісів.

Open Data Institute, ODI (Інститут відкритих даних) — некомерційна організація, що базується в Лондоні, має 13 філій по всьому світу. Сприяє поширенню і розробці принципів відкритої технології передачі даних.

1991 Open Data Incubator — перший в Україні некомерційний інкубатор для IT-проектів на основі відкритих та великих даних. Допомагає використовувати відкриті державні дані для створення і розвитку стартапів, що надають сервіси громадянам, підприємствам і державним органам.

Оставить комментарий